Все зростаюче споживання людиною енергії не проходить безслідно ні для навколишнього середовища, ні для нас самих. При спалюванні навіть мінімальної кількості викопних видів палива в атмосферу виділяються гази і речовини, що негативно впливають на екологію планети. А неефективне використання енергії прискорює як виснаження ресурсів, так і забруднення навколишнього середовища.
Оскільки сучасна цивілізація не може відмовитися від вироблення і споживання енергії, єдиним виходом є її раціональне використання, засноване на економії енергоресурсів та впровадженні енергоефективних технологій.
Доведено, що використання ресурсо-та енергозберігаючих технологій вимагає менших витрат, ніж будівництво нових джерел теплової потужності. Наприклад, на виробництво 1 т умовного палива потрібно в 3-4 рази більше інвестицій, ніж на його збереження, так як родовища газу, нафти та вугілля часто знаходяться в суворих, важкодоступних районах, віддалених від споживачів тепла і електроенергії.
Основним джерелом тепловтрат і шкідливих викидів в нашій країні є кінцеві споживачі енергії - житлові, громадські та виробничі будівлі. На їх опалення витрачається понад 40% всіх паливно-енергетичних ресурсів країни. Причому значна частка енергоспоживання припадає на житлово-комунальний сектор і перевищує відповідні показники європейських країн більш ніж в два рази. Однією з основних причин такого стану справ є неефективне використання енергії.
Ефективність споживання тепла будівлями залежить від багатьох факторів. В першу чергу, до них відносяться об'ємно-планувальні та будівельні рішення, тобто види скління, рівень теплозахисту зовнішніх огороджень і будівлі в цілому. Іншим важливим чинником є ступінь регульованості систем опалення.
Рішення проблеми енергозбереження в будівельному секторі можливо тільки при використанні комплексного підходу, що включає зниження тепло втрат як за рахунок якісної теплової захисту опалювальних будівель, таки за рахунок зниження транспортних втрат на шляху від виробника до споживача енергії. Тільки розробок та удосконалення будівельної нормативної бази недостатньо, необхідний також строгий енергоаудит (обстеження будівель) на предмет виконання цих норм.
Відповідно до Закону України «Про енергозбереження» обов'язковому енергетичному обстеженню підлягають підприємства та установи, в тому числі і житлові, і громадські будівлі, що споживають більше 6000 т умовного палива на рік. Офіційним документом, підтверджуючим факт обстеження, є енергетичний паспорт.
Енергообследованія з оформленням енергетичного паспорта може проводити або організація, що надає послуги в області енергоаудиту (з ліцензією Держенергонагляду, акредитована його регіональним органом), або фахівці цього регіонального органу. Обов'язкові обстеження проводяться один раз на п'ять років. Енергоаудит може проводитися і на добровільній основі, за згодою і за заявками підприємств і організацій.
Однак, як з'ясувалося, в даний час енергетичні обстеження будівель з приладовим виміром фактичних тепловтрат і складанням енергетичних паспортів проводяться рідко. Це дає можливість будівельними проектним організаціям перекласти свої недоробки по відповідності нормативних тепловтрат будівель на плечі їх власників і фактично обійти нормативні вимоги.
На думку фахівців, об'єкти ЖКГ вимагають постійного або вибіркового контролю, діагностики технічного стану та визначення теплотехнічних характеристик. А перед розробкою проекту утеплення фасадів експлуатуються і відновлюваних будівель необхідно проводити обов'язкове комплексне тепловизионное обстеження огороджувальних конструкцій з метою визначення їх реального опору теплопередачі як в цілому по будівлі, так і його окремих зон.
Тепловізійна зйомка є одним з видів теплотехнічного випробування будівлі. За допомогою тепловізора (телекамери, що знімає об'єкт в інфрачервоному спектрі випромінювання) отримують «теплову» картинку, яка показує розподіл температури на поверхні об'єкта. Після комп'ютерної обробки даних оцінюється загальний температурний режим, визначаються слабкі місця і видаються рекомендації по усуненню дефектів.
Особливо жалюгідне видовище на «теплових» картинках представляють собою панельні будинки споруди 50-70 років. За оцінками фахівців, саме ці будівлі вносять найбільший (зрозуміло, негативний) внесок в українську статистику тепловтрат в житловому фонді. Так, досвід інструментальних енергетичних обстежень будинків цього типу показав підвищений (більше ніж в 2 рази) питоме споживання теплової енергії. Тобто в наявності і відсутність енергоефективності, і, як наслідок, пряме негативний вплив на навколишнє середовище за допомогою неконтрольованих і усі збільшуються викидів СО2.
За результатами енергоаудиту будівель був визначений сумарний потенціал енергозбереження. У разі комплексного підходу до вирішення проблеми теплопостачання і тепловтрат він складе від 12,8до 22 тис. ГВтч в рік, що в перерахунку на природний газ1358,7-2335,4 млн м3 або в грошовому виразі вартості цього обсягу природного газу - від 20,5 до35,3 млн USD.
Проведення енергетичних обстежень стає, таким чином, одним з необхідних етапів вирішення проблеми енергозбереження. На жаль, до цих пір не всі домовласники оцінили важливість досліджень і фіксації енергетичних показників в паспорті будівлі. Тому, зважаючи необов'язковості енергоаудиту для більшості організацій, одним із завдань Держенергонагляду є створення сприятливих умови для збільшення числа енергообследованія на добровільній основі. Адже головна мета підготовки енергетичного паспорта- поетапна робота по створенню енергетичного балансу житлового фонду, контроль за споживанням енергетичних ресурсів та визначення заходів з економії енергії, що, в кінцевому рахунку, вигідно в першу чергу самому домовласникові.
Як наголошується експертами, наступним після обстеження, але не менш важливим і необхідним фактором для збільшення енергоефективності є поліпшення теплоізоляційних характеристик будівель за рахунок якісних сучасних утеплювачів, що дозволяють підвищити теплоопір огороджувальних конструкцій будуються або реконструюються будинків.
Назріла потреба у впровадженні енергетичного паспорта будівлі очевидна:
по-перше, для встановлення величин розрахункового на будівлю витрати тепла на опалення, гаряче водопостачання, річного теплоспоживання та питомої теплоспоживання на м2 площі;
по-друге, для контролю за виконанням будівельних норм, приписаних Держбудом (це допоможе застрахуватися від потенційної безвідповідальності будівельних та експлуатаційних організацій);
по-третє, для стимулювання до енерго-і ресурсозбереження (населення буде платити тільки за споживану енергію);
по-четверте, для забезпечення комфортних умов проживання для мешканців та високої якості послуг.
Здійснення комплексу енергозберігаючих заходів та технологій в найближчі роки дозволить заощадити 30-40% енергії і не тільки знизити питомі витрати палива, але і підвищити якість всієї системи теплопостачання в цілому. У свою чергу, зниження частки енергоспоживання будівельним комплексом матиме позитивний вплив на розвиток українського енергетичного ринку в найближчій і довгостроковій перспективі і на відновлення та збереження сприятливої екологічної ситуації як в Україні, так і в усьому світі.